м. Бiла Церква, вул. Гагаріна, 24
тел.: (04563) 39 -02 -99 
(095) 429-35-34

Ru | Ua

Ведення сучасного фермерського господарства навряд чи можливо уявити без використання води з артезіанських свердловин. На жаль, в нашій державі забезпечення задоволення навіть такої елементарної потреби вимагає неабияких зусиль, а також винахідливості та стратегічного мислення від керівництва підприємством, адже українські законодавці в співпраці з контролюючими органами постійно роблять все можливе для того, щоб «полегшити» життя всім, хто намагається займатися будь-яким бізнесом. Яскравим прикладом цьому є ситуація з використанням у господарстві підземних вод. 

Складність питання полягає, перш за все, в тому, що, згідно п. 2 ст. 3 Водного кодексу України, підземні води належать до державного водного фонду України. При цьому, згідно Кодексу України про надра, підземні води є частиною надр (ст. 1, 21). Таким чином виходить, що підземні води - це природний ресурс з подвійним правовим режимом. Тому, використовуючи підземні води в господарській діяльності, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно, згідно ст. 46 Водного кодексу України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Якщо ми говоримо про використання водних обєктів у господарській діяльності, то йдеться про спеціальне водокористування, тобто забір води із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

З іншого боку, ст. 14 Кодексу України про надра та Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" № 1540 від 02.10.2003 р. встановлюють перелік випадків, у яких видається спеціальний дозвіл на користування надрами. Так, дозволи надаються на такий вид користування надрами як видобування корисних копалин. При цьому, згідно Переліків корисних копалин, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, підземні води (мінеральні, питні, промислові, технічні, теплоенергетичні) є саме корисними копалинами. Слід звернути увагу на те, що вказаною Постановою підземні води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Ст. 21 Кодексу України про надра передбачено надання надр у користування для видобування прісних підземних вод на підставі спеціальних дозволів.

Таким чином, формально, здійснення однієї і тієї ж дії - видобування (забору) води - потребує оформлення двох дозволів. При цьому, якщо отримання Дозволу на спеціальне водокористування, зазвичай, не викликає суттєвих складностей, то процес отримання дозволу на користування надрами є доволі складним і заплутаним. Дана процедура була більш-менш упорядкована у 2011 році з прийняттям універсального Порядку надання дозволів на користування надрами, який передбачає вичерпний перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу. Однак говорити про значне спрощення життя у зв’язку з зазначеним актом складно. Адже до того, як документи дійдуть до органу, уповноваженого видавати дозволи на користування надрами - Державної служби геології та надр України, необхідно отримувати погодження у відповідній районній, міській, селищній, сільській раді - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення; а також в органах Мінприроди та Держгірпромнагляду. Очевидно, що за наявності такої кількості «проміжних ланок», говорити про передбачуваність строків отримання дозволу немає сенсу. 

Слід також зазначити, що як Водним кодексом, так і Кодексом України про надра передбачена дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова та кримінальна відповідальність за порушення відповідних норм, в даному випадку - самовільне захоплення водних об'єктів та самовільне користування надрами відповідно. Більш детально ці "неприємні" моменти описані в статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 47 "Порушення права державної власності на надра", ст. 48 "Порушення права державної власності на води") та Кримінальному кодексі України (ст. 240 "Порушення правил охорони або використання надр").